Похворіли тіла й лікуємо тіло,
А про ліки душі говорим не сміло.
Боїмося осуджень і слова "слабак"!?
Та молитва від серця потрібна. Ще й як!
Рани з-зовні болючі і кров з них тече,
Рана в серці - таємна, але теж пече.
Її може загоїти Лікар з небес.
Знає, що варто вжити - є “пластир й протез“.
Ампутацію наростей злих проведе,
І забравши старе - подарує нове.
Буде тішитись разом, що ти попросив,
Щоби Він операцію вдало зробив.
І на тіло болюче теж Лікар Господь
У терпінням своїх ти до Нього приходь.
Про життя Бог подбає, Він любить тебе.
Ти ж до Нього не йдеш… Що тримає тебе?
"Він (Ісус) же, почувши, відповів: Не здорові потребують лікаря, а хворі." (Біблія, Мт.9:12)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Тропинка Святого Франциска - Игорь Сычев. МОЕЙ СЕСТРЕ ИРИНЕ С БЛАГОДАРНОСТЬЮ И ЛЮБОВЬЮ Украинское название ордена сестер, упомянутых мною в посвящении – «Сестри Францисканки Служебниці Хреста» но больше они известны как сестры Розы Чацкой, и называются так в честь монахини, основавшей это направление в францисканском движении. Основное призвание сестер – опекать незрячих и слабовидящих людей. Их орденские дома на Украине расположены в городе Житомир и в селе Старый Скалат (Тернопольская область). В наши дни, когда все склоняется к номинальности и показухе, эти скромные монахини удивили меня своей посвященностью и жертвенностью, а также верностью францисканским традициям. Пребывая под впечатлением от того, что я узнал про их жизнь и служение, я написал этот стих.
