Все так: возопиют каменья,
Апостолы коль замолчат,
Ослабят чистой веры звенья —
Набросят на уста печать.
Нет: Бога славили и славят,
Вопить каменьям не дано.
За веру пусть на дно отправят,
И подмешают яд в вино.
Защитников у Бога много,
Они встают в свой полный рост.
Не обрывается дорога,
Что нам оставил наш Христос.
* * *
Лодку с пробитым днищем
Мутные воды несут,
Старый хозяин не ищет,
Новым зачем? И все тут.
Скоро она станет
Свежей добычей огня...
Лодка с пробитым днищем,
Ты это или я?
* * *
На ниточке невидимой
Подвешена луна,
И видимо-невидимо
Вокруг ее «зерна».
Не растащить стяжателям
Тех зерен, цветик мой.
И я хочу отдать тебе
Все звезды до одной.
* * *
Зачем ты ходишь по болоту
И ищешь аленький цветок,
Ну вот — нашел себе заботу,
А как сюда попасть он мог?
Он есть, но лишь за синей далью,
В прекрасном сказочном саду.
Зачем теряешь время даром?
«А я найду! Найду! Найду!»
Ищи до лепестков заката,
До грозных глаз ночной совы.
Я тоже здесь искал когда-то
Цветок удачи, но — увы.
* * *
Падает крупный и редкий дождь,
Капелька каждая - маленький гвоздь,
Тучи вбивается молотком
В речку, нетронутую ветерком.
* * *
Баржа, как цыганка,
К пирсу липнет снова,
Шины что баранки
На ушах бортовых.
А под зад намокший,
Эту баржу-крошку
Рыжая протока
Бьёт волной-ладошкой.
ЗАЧЕМ?
Только вечер бредет по полям,
Не затеплит заря свечку.
Ненадолго любовь к нам
Постоять забрела на крылечко.
Кем, когда и зачем решено
Нам однажды с тобою встретиться...
Я не стал собирать пшено
Под скупыми лучами месяца.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
А мені хотілося туди... - Лілія Мандзюк Вірш написаний після розмови з хворою людиною, і поданий як її роздуми. У ньому передано думки, бажання, цінності тієї людини. Людини, яка розуміла, що завтра може не настати. А що далі?
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
