Як солодко пахне та непоказна матіола!..
Не вабить око барвистими пелюстками.
Ніхто й не помічає того дрібного цвіту -
просто росте у траві, під кущами...
А ж поки настане вечір -
коли смеракає,
сутінь злизує строкаті барви.
І всі коти сірі.
І всі квітки сірі.
Жовтий болотяний півник і шляхетний синій ірис,
рожева шипшина і модна троянда відтінку “біле вино”
змовкають аж до світанку...
А матіола цвіте собі -
непоказна матіола в траві біля ґанку.
І ніч не вкраде краси її.
Боже,
навіть якщо вимерзнуть всі троянди мого саду,
лиши мені матіолу,
і я мовлю:
“Це літо — щасливе!”
Прочитано 9073 раза. Голосов 3. Средняя оценка: 4,67
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Драматургия : Халва - Николай Агапьев Эта сценка была придумана мной на один праздник. Все чем я располагал тогда: это один хороший брат во Христе сыгравший роль папы (я соответственно играл сына) и моя фантазия. Сценка веселая и наивная, на вид молодежная, но показывали ее мы тем, кому далеко за пятьдесят, так, что возрастых ограничений не имеет. Подготовка к ней, может занять пол часа, декораций не требует. Желаю вам всех благословений! Сценка была немного дополнена благодаря отзыву НАДИ
