Чом до Бога ти говориш коли страшно,
Чом звертаєшся коли лиш біда,
Чом вклоняєшся благаєш допомоги,
Забуваєш про усі земні діла?
І чого ти Бога в усьому звинувачуєш,
І питаєш ,в чім я согрішив?
Забуваєш всі гріхи й їх значення,
І людей яким ти насолив.
Ти зі спокоєм говориш про гріхи буденні
І що кожен так грішить
Не благаючи Бога про прощення
Виправдання ти шукаєш кожну мить.
Може просто схаменешся друже
Встань навколішки і просто помовчи!
Як що Бога в серці маєш,
Бог спасе від всякої біди.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Добрые люди. - Николай Зимин Добрые люди
За всё вам спасибо.
Добрые люди
Добром вашим живо
Небо святое
И грешное тело,
Пусть и порою
Оно так не смело...
Поэзия : Астральные путешествия - Людмила Солма *) Примечание:
чуть в шутку, чуть всерьёз-
жаль, что в поэтических жанрах некоторых сайтов нет раздела "философия ироничная"... или "ирония философичная"...
порой затрудняешь раздумьями принять решение: куда-то втиснуть собственные вирши:-)))
с ироничной самокритичностью
(так сказать - полушутя, полувсерьёз),
Л.С.
